Дом который построил я!

Приятный но немного грустный факт от того что уже все позади.

Далее небольшой отчет о поездке.

Читать далее →

Сложно без лыж 🙂
С 12.02 по 17.02 запланировали Буковель. Будет интересно — едем целым кодлом, и что характерно с детворой.
Будем мы без Насти (школа увы и ах), Таня со Златой и Бабушкой, Андриашевичи в полном составе с бабушкой, и Виталик с Олей Аполонские. Забронировали целый дом.
Ожидаем 🙂

Трохи с затримкою, але новина варта публікації 🙂

12 жовтня, 2016 року, о 12.30 народився Назарій.
ТТХ стандартні — 3.8 кг та 54 см, але нам здається що як і у випадку зі зростом Дарія, тут зважили неуважно, мабуть трошки прикрасили в більшу сторону.
Хоча зріст можливо схожий на правду.

Вже пройшов місяць, можемо підвести певні висновки :))

За 1 місяць життя:
Настя — Зріст 56 см, вага 5100 гр.
Дарій — Зріст 54.5 см, вага 4690 гр.
Назар — Зріст 55 см, вага 5150 гр.

Призадумался о печке на дачу. Первое что пришло в голову — самая обычная буржуйка, наподобие той, которая стоит у родителей.
Но поскольку дом у нас немного побольше, то судя по всему и печку придется выбирать не самую простецкую.
Погуглил, скорее всего будет булерьян. Хочется навернуть на нее рукавов, и провести эти рукава воздуховодами в комнаты.
Привожу здесь линк из интернета не столько из-за полезности самой статьи (хотя и это тоже), сколько для того чтоб оно осталось в памяти, и очень понравилась фотка с рукавами на печке.
Скорее всего там ошибочно сказано что там водяные рукава, мне думается что простые воздушные…
Собственно линк.

10 вересня випало на вихідні дні, тому щоб не провести їх банально на дачі скатались до Вінниці,
подивитись так звані фонтани Рошен. Попередньо замовив номер у Churchill Inn через Booking.com. Відверто кажучи готельчик дуже й дуже сподобався. За всіма показниками, навіть якщо б й захотілося до чого придратися — ну просто немає. І оцінка у
букінгу — тому зайве підтвердження. Дорога була абсолютно ненапряжною, що туди, що на зворотньому шляху — 3 з невеличким години від старту до фінішу. З погодою повезло — всі вихідні було сонячно.

Суботу зранку погуляли містом, дитина поскакала на майданчику що біля фонтанів. На обід до готелю, перекус, тиха година, а навечір на виставу. Маю сказати фонтани — дуже сподобались, всю годину що ми дивились це дійство, це мегапозитив :)) Перед виставою — коли вийшли такі собі з готельчику, сідаємо у машину, кажу та це ж не свято якесь, це ж звичайна субота, не може бути там все зайнято. Сядем собі десь на лавочках та подвимся. Ага 🙂 Приїхали десь у 19.30, вистава починається у 21.00. Всі місця на лавочках були зайняті :)) Недовго думаючи ми сіли у перші ряди перед фонтанами — тобто прям на асфальт, ноги звішали у Південний Буг, ото так і сиділи собі чекали. Спочатку я думав що це недуже комільфо, але потім коли побачив що ближче до 21.00 зайнято геть усе, не тільки наш імпровізований перший ряд, а й за нами другий та третій, з малечами на руках… то зрозумів, свято не свято, але аншлаг. Дивно, чи воно там так кожної суботи-неділі?

Як варіант провести вихідні, дуже й дуже.

Фотки.